поротно

ПОРО́ТНО. Присл. до поро́тний.

Попереду хтось закричав: — …оой-ся! — і всі почали шикуватися поротно в колону (Тют., Вир, 1964, 489).

пороття́¹, я́, с. Дія за знач. поро́ти¹ 1.

ПОРОТТЯ́², я́, с., розм. Дія за знач. поро́ти² 1.

Пан староста скінчив свій суд. Лишалося пороття.., урядовець лівша звелів челядникам узяти на ослона одного з молодших (Ле, Хмельницький, І, 1957, 155).

Значення в інших словниках

1. поротно — поро́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поротно — Присл. до поротний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поротно — ПОРО́ТНО. Присл. до поро́тний. Попереду хтось закричав: – .. оой-ся! – і всі почали шикуватися поротно в колону (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах