порою

ПОРО́Ю, присл. Іноді, часом, час від часу.

Під липою старою Два умерших тліє. І ніхто їх не ховає, І ніхто не плаче, — Тільки ворон чорнокрилий Там порою кряче!.. (Рудан., Тв., 1956, 77);

Ступав він дрібненько, швидко і легко, так що порою Оксен ледве встигав за ним (Тют., Вир, 1964, 102).

◊ Ча́сом з ква́сом, поро́ю з водо́ю див. квас.

Значення в інших словниках

1. порою — поро́ю прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. порою — присл. Іноді, часом, час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порою — ПОРО́Ю, присл. Іноді, часом, час від часу. Під липою старою Два умерших тліє. І ніхто їх не ховає, І ніхто не плаче, – Тільки ворон чорнокрилий Там порою кряче!.. (С. Руданський); Ступав він дрібненько, швидко і легко, так що порою Оксен ледве встигав за ним (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. порою — І́НОДІ (у деяких невизначених проміжках часу, в якийсь певний момент; у деяких випадках), І́НКОЛИ, ЧА́СОМ, ЧАСА́МИ, ЗРІ́ДКА, ЧАС ВІД ЧА́СУ, ЧАС ДО ЧА́СУ, ВІД ЧА́СУ ДО ЧА́СУ, КОЛИ́-НЕ-КОЛИ́, ПОДЕ́КУДИ, В І́НШИЙ ЧАС, І́НШИЙ РАЗ, ДЕ́КОЛИ розм.  Словник синонімів української мови