порско
ПО́РСКО. Присл. до порски́й.
Півень клював налущене жито, але воно порско розліталося з-під його дзьоба (Гуц., З горіха.., 1967, 17);
У шибки, покриті лускою, порско б’ють сухі сніжинки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 787).
Словник української мови (СУМ-11)