порубцьований
ПОРУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е. Покритий рубцями, шрамами і т. ін.
Його порубцьоване обличчя весь час посмикувалося (Гончар, Новели, 1954, 76);
Тепер Шаптала побачив нарешті комендантове обличчя. Воно мало тільки одну половину. Друга половина була вщент знівечена, пошрамована, пошматована, порубцьована (Загреб., Спека, 1961, 8).
Словник української мови (СУМ-11)