порушування

ПОРУ́ШУВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. пору́шувати 1-4.

2. розм. Надавання руху чому-небудь, зрушення з місця чогось.

— У вас на техніці повинен дехто розуміти, що се не все одно: збудувати локомотив до порушування корабля і збудувати апарат, котрий може перервати ток [струм] електричний (Фр., IV, 1950, 34).

Значення в інших словниках

1. порушування — Рух [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. порушування — пору́шування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. порушування — -я, с. 1》 Дія за знач. порушувати 1-4). 2》 розм. Надавання руху чому-небудь, зрушення з місця чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порушування — ПОРУ́ШУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пору́шувати 1–4. 2. розм. Надавання руху чому-небудь, зрушення з місця чогось. – У вас на техніці повинен дехто розуміти, що се не все одно: збудувати локомотив до порушування корабля і збудувати апарат, котрий може перервати ток [струм] електричний (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах