порушуваний

ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до пору́шувати 1-4.

Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 44);

// пору́шувано, безос. присудк. сл.

— А в австрійській армії які справи? — перебив оповідача Микола. Цю тему вже давно не порушувано (Гжицький, У світ.., 1960, 185).

Значення в інших словниках

1. порушуваний — пору́шуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. порушуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до порушувати 1-4). || порушувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порушуваний — ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пору́шувати 1–4. Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (І. Багмут); // пору́шувано, безос. пред. – А в австрійській армії які справи? – перебив оповідача Микола. Цю тему вже давно не порушувано (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах