Словник української мови в 11 томах

порушниця

ПОРУ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до пору́шник.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. порушниця — пору́шниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. порушниця — -і. Жін. до порушник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порушниця — ПОРУ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до пору́шник. Ану підтягнись! Він навіть зняв з плеча рушницю, щоб налякати порушницю ладу, бо вже засвоїв на службі, що зекам спуску не давай, а то сядуть на голову. З ними – що суворіше, то ліпше! (Б.  Словник української мови у 20 томах