порушниця

пору́шниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. порушниця — -і. Жін. до порушник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. порушниця — ПОРУ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до пору́шник. Ану підтягнись! Він навіть зняв з плеча рушницю, щоб налякати порушницю ладу, бо вже засвоїв на службі, що зекам спуску не давай, а то сядуть на голову. З ними – що суворіше, то ліпше! (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. порушниця — ПОРУ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до пору́шник.  Словник української мови в 11 томах