порушниця
пору́шниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порушниця — -і. Жін. до порушник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порушниця — ПОРУ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до пору́шник. Ану підтягнись! Він навіть зняв з плеча рушницю, щоб налякати порушницю ладу, бо вже засвоїв на службі, що зекам спуску не давай, а то сядуть на голову. З ними – що суворіше, то ліпше! (Б. Словник української мови у 20 томах
- порушниця — ПОРУ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до пору́шник. Словник української мови в 11 томах