порушниця

пору́шниця

-і.

Жін. до порушник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порушниця — пору́шниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. порушниця — ПОРУ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до пору́шник. Ану підтягнись! Він навіть зняв з плеча рушницю, щоб налякати порушницю ладу, бо вже засвоїв на службі, що зекам спуску не давай, а то сядуть на голову. З ними – що суворіше, то ліпше! (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. порушниця — ПОРУ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до пору́шник. Словник української мови в 11 томах