порушуваний
пору́шуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. ч. до порушувати 1-4).
|| порушувано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порушуваний — пору́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- порушуваний — ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пору́шувати 1–4. Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (І. Багмут); // пору́шувано, безос. пред. – А в австрійській армії які справи? – перебив оповідача Микола. Цю тему вже давно не порушувано (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
- порушуваний — ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до пору́шувати 1-4. Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 44); // пору́шувано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах