порушуваний

пору́шуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. ч. до порушувати 1-4).

|| порушувано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порушуваний — пору́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. порушуваний — ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пору́шувати 1–4. Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (І. Багмут); // пору́шувано, безос. пред. – А в австрійській армії які справи? – перебив оповідача Микола. Цю тему вже давно не порушувано (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  3. порушуваний — ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до пору́шувати 1-4. Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 44); // пору́шувано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах