порушуваний
ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пору́шувати 1–4.
Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (І. Багмут);
// пору́шувано, безос. пред.
– А в австрійській армії які справи? – перебив оповідача Микола. Цю тему вже давно не порушувано (В. Гжицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порушуваний — пору́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- порушуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до порушувати 1-4). || порушувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порушуваний — ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до пору́шувати 1-4. Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 44); // пору́шувано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах