1. Словник української мови у 20 томах

порушування

ПОРУ́ШУВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. пору́шувати 1–4.

2. розм. Надавання руху чому-небудь, зрушення з місця чогось.

– У вас на техніці повинен дехто розуміти, що се не все одно: збудувати локомотив до порушування корабля і збудувати апарат, котрий може перервати ток [струм] електричний (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порушування — Рух [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. порушування — пору́шування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. порушування — -я, с. 1》 Дія за знач. порушувати 1-4). 2》 розм. Надавання руху чому-небудь, зрушення з місця чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порушування — ПОРУ́ШУВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. пору́шувати 1-4. 2. розм. Надавання руху чому-небудь, зрушення з місця чогось. — У вас на техніці повинен дехто розуміти, що се не все одно: збудувати локомотив до порушування корабля і збудувати апарат... Словник української мови в 11 томах