порушуваний
ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до пору́шувати 1-4.
Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 44);
// пору́шувано, безос. присудк. сл.
— А в австрійській армії які справи? — перебив оповідача Микола. Цю тему вже давно не порушувано (Гжицький, У світ.., 1960, 185).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порушуваний — пору́шуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- порушуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до порушувати 1-4). || порушувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порушуваний — ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пору́шувати 1–4. Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (І. Багмут); // пору́шувано, безос. пред. – А в австрійській армії які справи? – перебив оповідача Микола. Цю тему вже давно не порушувано (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах