порушуваний
ПОРУ́ШУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пору́шувати 1–4.
Навколо стояла нічим не порушувана тиша, ледве помітно погойдувалась на стовпі лампочка (І. Багмут);
// пору́шувано, безос. пред.
– А в австрійській армії які справи? – перебив оповідача Микола. Цю тему вже давно не порушувано (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)