поряджатися
ПОРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРЯДИ́ТИСЯ, ряджу́ся, ря́дишся, док., діал. Найматися, підряджатися.
— Порядились ми в окономію [економію] камінь бити, — почав Грицько. — Од сажня — два рублі (Гр., II, 1963, 143);
Вона приносила мені щонеділі сорочки, котрі мачуха її порядилася мені прати (Л. Янов., І, 1959, 322);
// Брати на себе певні зобов’язання; зобов’язуватися.
Узяв з нас Тетерук трохи одчіпного за пашню, і ми порядилися платити за грунт в управу всі оплатки… — знаєте? — двічі на рік… (Крим., Вибр., 1965, 369).
Словник української мови (СУМ-11)