поряджати

ПОРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., діал.

1. перех. і неперех. Порядкувати.

— Зостанусь я тутечки, у Дубцях, буду вам господарства доглядати, поряджати (Вовчок, І, 1955, 116).

2. перех. Налаштовувати, споряджати що-небудь, готуючи до роботи, в дорогу і т. ін.

Серпи посталили, Справили коси, вози порядили (Щог., Поезії, 1958, 85).

3. перех. Наймати, підряджати кого-небудь.

В мене є сусідка пані, так і боже мій! Нехай би мене порядила на цілий год, здається, й про худобу забув би: така вона до мене привітна (Барв., Опов.., 1902, 187).

Значення в інших словниках

1. поряджати — поряджа́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. поряджати — -аю, -аєш, недок., порядити, -ряджу, -рядиш, док., діал. 1》 перех. і неперех. Порядкувати. 2》 перех. Налаштовувати, споряджати що-небудь, готуючи до роботи, в дорогу і т. ін. 3》 перех. Наймати, підряджати кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поряджати — ПОРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., діал. 1. що і без прям. дод. Порядкувати. – Зостанусь я тутечки, у Дубцях, буду вам господарства доглядати, поряджати (Марко Вовчок). 2. кого, що.  Словник української мови у 20 томах
4. поряджати — ГОСПОДАРЮВА́ТИ (вести домашнє господарство, виконувати домашні роботи), ХАЗЯЙНУВА́ТИ (ХАЗЯЇНУВА́ТИ рідше), ГОСПОДА́РИТИ рідше, ХАЗЯЮВА́ТИ рідше, ДОМУВА́ТИ заст., ГАЗДУВА́ТИ діал., ШАПАРЮВА́ТИ діал.; ГАЗДИ́НИТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. поряджати — Поряджа́ти, -джа́ю, -єш гл. = порядкувати. Буду вам господарства доглядати, поряджати. МВ. (О. 1862. III. 49).  Словник української мови Грінченка