посадниця

ПОСА́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до поса́дник 1;

// Жінка посадника (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. посадниця — поса́дниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. посадниця — -і. Жін. до посадник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посадниця — ПОСА́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до поса́дник 1. Новгород боронить свою волю. На його чолі гордо й невстрашенно стоїть посадниця Марта. Вічевий дзвін упав, і вона голову свою поклала за волю й славу рідного города-держави (Б. Лепкий); // Жінка посадника (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах