Орфографічний словник української мови

посадниця

поса́дниця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. посадниця — -і. Жін. до посадник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посадниця — ПОСА́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до поса́дник 1. Новгород боронить свою волю. На його чолі гордо й невстрашенно стоїть посадниця Марта. Вічевий дзвін упав, і вона голову свою поклала за волю й славу рідного города-держави (Б. Лепкий); // Жінка посадника (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
  3. посадниця — ПОСА́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до поса́дник 1; // Жінка посадника (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах