посадниця
поса́дниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посадниця — -і. Жін. до посадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посадниця — ПОСА́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до поса́дник 1. Новгород боронить свою волю. На його чолі гордо й невстрашенно стоїть посадниця Марта. Вічевий дзвін упав, і вона голову свою поклала за волю й славу рідного города-держави (Б. Лепкий); // Жінка посадника (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- посадниця — ПОСА́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до поса́дник 1; // Жінка посадника (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах