1. Словник української мови у 20 томах

посадниця

ПОСА́ДНИЦЯ, і, ж., іст.

Жін. до поса́дник 1.

Новгород боронить свою волю. На його чолі гордо й невстрашенно стоїть посадниця Марта. Вічевий дзвін упав, і вона голову свою поклала за волю й славу рідного города-держави (Б. Лепкий);

// Жінка посадника (у 1 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посадниця — поса́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. посадниця — -і. Жін. до посадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посадниця — ПОСА́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до поса́дник 1; // Жінка посадника (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах