посварений
ПОСВА́РЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до посвари́ти.
2. у знач. прикм., перев. мн. Які посварилися.
Молодий пророк-співець, що саме надійшов од Вавілона, кидається межи двох посварених пророків (Л. Укр., II, 1951, 134);
// у знач. ім. посва́рені, них, мн. Ті, що посварилися, перебувають у сварці.
Мінявся [орендар] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).
Словник української мови (СУМ-11)