посвистати
ПОСВИСТА́ТИ, свищу́, сви́щеш, док.
1. Те саме, що посвисті́ти.
Бронек — веселий, моторний гімназист — здвигнув плечима, помахав паличкою, посвистав (Л. Укр., III, 1952, 661);
Левко в задумі посвистав, походив по ганку (Стельмах, І, 1962, 152).
2. розм., рідко. Почати текти, бити сильним струменем (про рідини).
Так кров і посвистала з руки (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)