посвяткувати

ПОСВЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. перех. і неперех. Відзначити свято, свята.

— Чи я тобі не казала, посвяткують ті свята й без тебе (Панч, На калин. мості, 1965, 306);

— Посвяткували ми тоді добре (Стельмах, II, 1962, 326).

2. неперех. Святкувати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. посвяткувати — посвяткува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посвяткувати — -ую, -уєш, док. 1》 перех. і неперех. Відзначити свято, свята. 2》 неперех. Святкувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посвяткувати — ПОСВЯТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. що і без прям. дод. Відзначити свято, свята. – Чи я тобі не казала, посвяткують ті свята й без тебе (П. Панч); – Посвяткували ми тоді добре (М. Стельмах). 2. Святкувати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
4. посвяткувати — СВЯТКУВА́ТИ (відзначати чи проводити якесь свято), ПРАЗНИКУВА́ТИ розм. — Док.: посвяткува́ти, попразникува́ти. За селом, на пагорбі, чималий вигін. Тут завжди святкували Купала (М.  Словник синонімів української мови