посередньо

ПОСЕРЕ́ДНЬО.

1. Присл. до посере́дній 1, 2.

Десятирічку вона скінчила посередньо, хоч були роки, коли від початку й до кінця йшла відмінницею (Дмит., Розлука, 1957, 14);.

..про розміри господарства кількість землі свідчить лише посередньо.. (Ленін, 27, 1972, 180);

Нарікання жінок на мужів-п’яниць, — се посередньо нарікання на той поганий порядок, котрий витворює тих мужів-п’яниць (Фр., XVI, 1955, 69);

Треба поставити бракові надійну перепону. Над цим мають працювати всі, від кого прямо чи посередньо залежить якість продукції (Рад. Укр., 8.I 1964, 2).

2. у знач. ім., невідм., розм., заст. Те саме, що Посере́дня оці́нка ( див. посере́дній).

— Чому погано? — спитала мама. — По фізиці «посередньо» (Ів., Таємниця, 1959, 88).

Значення в інших словниках

1. посередньо — посере́дньо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. посередньо — Присл. до посередній 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посередньо — ПОСЕРЕ́ДНЬО. 1. Присл. до посере́дній 1, 2. Десятирічку вона скінчила посередньо, хоч були роки, коли від початку й до кінця йшла відмінницею (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. посередньо — Посере́дньо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)