посесійний

ПОСЕСІ́ЙНИЙ, а, е, іст. Стос. до посесії (у 1 знач.).

∆ Посесі́йні підприє́мства, іст. — у Росії та на Україні у XVIII — першій половині XIX ст. — мануфактурні промислові підприємства, що використовували працю посесійних селян;

Посесі́йні селя́ни, іст.: а) у Росії та на Україні у XVIII — першій половині XIX ст. — селяни-кріпаки, відкуплені підприємцями (перев. недворянського походження) для роботи на мануфактурних промислових підприємствах.

Поряд з працею приписних селян (державних селян, зобов’язаних спеціальними указами відбувати панщину, працюючи на підприємстві) і працею посесійних селян-кріпаків, які були власністю підприємства, на цих підприємствах зростало застосування і найманої робочої сили (Іст. УРСР, І, 1953, 345);

б) державні селяни, що працювали в орендарів (посесорів) державних маєтків.

Значення в інших словниках

1. посесійний — посесі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. посесійний — -а, -е, іст. Стос. до посесії (у 1 знач.). Посесійне право — умовне володіння людьми або землями, що надавалося промисловим підприємцям в Україні та Росії в 17-19 ст. Посесійні підприємства іст. — в Україні та Росії у 18 – першій половині 19 ст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посесійний — ПОСЕСІ́ЙНИЙ, а, е, іст. Стос. до посесії (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
4. посесійний — Посесі́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)