посесійний

посесі́йний

-а, -е, іст.

Стос. до посесії (у 1 знач.).

Посесійне право — умовне володіння людьми або землями, що надавалося промисловим підприємцям в Україні та Росії в 17-19 ст.

Посесійні підприємства іст. — в Україні та Росії у 18 – першій половині 19 ст. – мануфактурні промислові підприємства, що використовували працю посесійних селян; **

Посесійні селяни іст. — а) в Україні та Росії у 18 – першій половині 19 ст. – селяни-кріпаки, відкуплені підприємцями (перев. недворянського походження) для роботи на мануфактурних промислових підприємствах; б) державні селяни, що працювали в орендарів (посесорів) державних маєтків.

Значення в інших словниках

1. посесійний — посесі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. посесійний — ПОСЕСІ́ЙНИЙ, а, е, іст. Стос. до посесії (у 1 знач.).  Словник української мови у 20 томах
3. посесійний — Посесі́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. посесійний — ПОСЕСІ́ЙНИЙ, а, е, іст. Стос. до посесії (у 1 знач.). ∆ Посесі́йні підприє́мства, іст. — у Росії та на Україні у XVIII — першій половині XIX ст. — мануфактурні промислові підприємства, що використовували працю посесійних селян; Посесі́йні селя́ни, іст.  Словник української мови в 11 томах