Словник української мови в 11 томах

посиденьки

ПОСИДЕ́НЬКИ, ньок, рідше ПОСИДІ́НКИ, нок, мн., розм., заст.

1. Дозвілля, яке проводять у розмовах жінки й чоловіки, сидячи на вулиці або десь у гостях.

Повиходили селяни й батько Настусин на посиденьки, на майдан (Барв., Опов.., 1902, 456);

Свекруха вже й на посиденьки не побіжить, як бувало, бо на хазяйстві кабани, гиндики, корови, кури (Кучер, Трудна любов, 1960, 58);

Петру не охочий був до посиденьок та випивок (Чаб., Балкан. весна, 1960, 363).

◊ Посиде́ньки справля́ти — сидіти без діла, нічого не роблячи; байдикувати.

— Та сядьте, Онисіє Степанівно, та згорніть руки хоч на часок! — просив отець Харитін свою жінку. — Коли не втерплю сидячи: не люблю посиденьки справляти (Н.-Лев., III, 1956, 108);

[Оксана:] Хіба сьогодні неділя чи який празник, що посиденьки справлятиму? (Кроп., IV, 1959, 357);

Походе́ньки та посиде́ньки справля́ти див. походе́ньки.

2. Зібрання сільської молоді для спільної праці й розваг в осінній та зимовий час.

В хаті вдови Чемерьової зібралося багато дівчат на посиденьки (Григ., Вибр., 1959, 39);

До сусідів збиралися молодиці на посиденьки, пряли пряжу, пекли пшоняники в складчину, співали сумних, як зимовий вітер, пісень (Тют., Вир, 1964, 23);

Текля була в полі коло баштана, а Мася в оконома на посидінках (Свидн., Люборацькі, 1955, 169).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. посиденьки — посиде́ньки множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. посиденьки — див. веселощі  Словник синонімів Вусика
  3. посиденьки — -ньок, рідше посидінки, -нок, мн., розм., заст. 1》 Дозвілля, яке проводять у розмовах жінки й чоловіки, сидячи на вулиці або десь у гостях. Посиденьки справляти — сидіти без діла, нічого не роблячи; байдикувати. 2》 Зібрання сільської молоді для спільної праці й розваг в осінній та зимовий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посиденьки — ПОСИДЕ́НЬКИ, ньок, рідше ПОСИДІ́НКИ, нок, мн., розм. 1. Дозвілля, яке проводять у розмовах жінки й чоловіки, сидячи на вулиці або десь у гостях.  Словник української мови у 20 томах
  5. посиденьки — справля́ти посиде́ньки (рідше си́дні). Нічого не робити; бути нічим не зайнятим, уникати роботи. Аристарх пробачився, що справляти посиденьки не має часу, й устав. Старий онука не затримував (В. Логвиненко); Електрика за все нам одробляє.  Фразеологічний словник української мови
  6. посиденьки — ПОСИДЕ́НЬКИ розм. (дозвілля, яке проводять у розмовах, сидячи на вулиці чи в гостях), ПОСИДІ́ННЯ розм. рідше, ПОСИДІ́НКИ заст., розм., ПО́СІДКИ розм., заст. Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть!...  Словник синонімів української мови
  7. посиденьки — Посиде́ньки, -ньок, -нькам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. посиденьки — Посиде́ньки, -ків м. мн. Посиживаніе, сидѣніе. Въ выраженіи: на посиденьки піти, вийти. Отправиться посидѣть, побыть — въ гостяхъ, на улицѣ. Повиходили селяне й батько Настусин на посиденьки на майдан. Г. Барв. 456. походеньки та посиденьки справляє. Ничего не дѣлаетъ, лѣнтяйничаетъ. Левиц. КС. 66.  Словник української мови Грінченка