посигналити

ПОСИГНА́ЛИТИ, лю, лиш. Док. до сигна́лити.

Коли нарешті «Москвич» завівся, Яцуба від полегшення навіть подобрішав, настійливо посигналив раз і вдруге, після чого висунувся з машини й гукнув бадьоро: — Ліно! Де ти там? Поїхали! (Гончар, Тронка, 1963, 193);

Шофер посигналив, і матроси сіли на свої місця (Кучер, Прощай.., 1957, 18).

Значення в інших словниках

1. посигналити — посигна́лити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посигналити — -лю, -лиш. Док. до сигналити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посигналити — ПОСИГНА́ЛИТИ, лю, лиш. Док. до сигна́лити. Коли нарешті “Москвич” завівся, Яцуба від полегшення навіть подобрішав, настійливо посигналив раз і вдруге, після чого висунувся з машини й гукнув бадьоро: – Ліно! Де ти там? Поїхали! (О. Гончар); Шофер посигналив, і матроси сіли на свої місця (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах