посигналити
ПОСИГНА́ЛИТИ, лю, лиш.
Док. до сигна́лити.
Коли нарешті “Москвич” завівся, Яцуба від полегшення навіть подобрішав, настійливо посигналив раз і вдруге, після чого висунувся з машини й гукнув бадьоро: – Ліно! Де ти там? Поїхали! (О. Гончар);
Шофер посигналив, і матроси сіли на свої місця (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)