Словник української мови в 11 томах

поскороджений

ПОСКОРО́ДЖЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до поскоро́дити.

*Образно. Лежав [Бронко] отак, втупивши зір у небо, поскороджене ребристими хмаринами (Вільде, Сестри.., 1958, 222).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поскороджений — поскоро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. поскороджений — -а, -е, с. г. Дієприкм. пас. мин. ч. до поскородити. || поскороджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскороджений — ПОСКОРО́ДЖЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. до поскоро́дити. * Образно. Лежав [Бронко] отак, втупивши зір у небо, поскороджене ребристими хмаринами (Ірина Вільде); // поспоро́джено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах