Словник української мови у 20 томах

поскороджений

ПОСКОРО́ДЖЕНИЙ, а, е, с. г.

Дієпр. пас. до поскоро́дити.

* Образно. Лежав [Бронко] отак, втупивши зір у небо, поскороджене ребристими хмаринами (Ірина Вільде);

// поспоро́джено, безос. пред.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поскороджений — поскоро́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. поскороджений — -а, -е, с. г. Дієприкм. пас. мин. ч. до поскородити. || поскороджено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскороджений — ПОСКОРО́ДЖЕНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до поскоро́дити. *Образно. Лежав [Бронко] отак, втупивши зір у небо, поскороджене ребристими хмаринами (Вільде, Сестри.., 1958, 222).  Словник української мови в 11 томах