поскородити
ПОСКОРО́ДИТИ, джу, диш, що, с. г.
Док. до скоро́дити.
Сохою поскородиш землю, а доброї оранки не доб'єшся... (М. Чабанівський);
– Сто років їм до культури! Пройдеться сталевою гребкою Ягнич, поскородить, позмітає все, що за день накублять, не зоставить сліду пляжницьких кочовиськ (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)