поскінчувати

ПОСКІ́НЧУВАТИ, уємо, уєте, док., перех., рідко. Скінчити, завершити курс навчання де-небудь (про всіх або багатьох).

Ті, що поскінчували курс, були надзвичайно веселі та говорючі (Н.-Лев., І, 1956, 618);

Жорж і Антон — діти цього подружжя, — поскінчувавши один по одному гімназію, силкувались, мовляли вони, використати життя (Рильський, Бабине літо, 1967, 98).

Значення в інших словниках

1. поскінчувати — поскі́нчувати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поскінчувати — -уємо, -уєте, док., перех., рідко. Скінчити, завершити курс навчання де-небудь (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поскінчувати — ПОСКІ́НЧУВАТИ, уємо, уєте, док., що, рідко. Скінчити, завершити курс навчання де-небудь (про всіх або багатьох). Ті, що поскінчували курс, були надзвичайно веселі та говорючі (І.  Словник української мови у 20 томах