1. Словник української мови в 11 томах

поскінчувати

ПОСКІ́НЧУВАТИ, уємо, уєте, док., перех., рідко. Скінчити, завершити курс навчання де-небудь (про всіх або багатьох).

Ті, що поскінчували курс, були надзвичайно веселі та говорючі (Н.-Лев., І, 1956, 618);

Жорж і Антон — діти цього подружжя, — поскінчувавши один по одному гімназію, силкувались, мовляли вони, використати життя (Рильський, Бабине літо, 1967, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскінчувати — поскі́нчувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. поскінчувати — -уємо, -уєте, док., перех., рідко. Скінчити, завершити курс навчання де-небудь (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскінчувати — ПОСКІ́НЧУВАТИ, уємо, уєте, док., що, рідко. Скінчити, завершити курс навчання де-небудь (про всіх або багатьох). Ті, що поскінчували курс, були надзвичайно веселі та говорючі (І. Словник української мови у 20 томах