1. Словник української мови у 20 томах

поскінчувати

ПОСКІ́НЧУВАТИ, уємо, уєте, док., що, рідко.

Скінчити, завершити курс навчання де-небудь (про всіх або багатьох).

Ті, що поскінчували курс, були надзвичайно веселі та говорючі (І. Нечуй-Левицький);

Жорж і Антон – діти цього подружжя, – поскінчувавши один по одному гімназію, силкувались, мовляли вони, використати життя (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскінчувати — поскі́нчувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. поскінчувати — -уємо, -уєте, док., перех., рідко. Скінчити, завершити курс навчання де-небудь (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскінчувати — ПОСКІ́НЧУВАТИ, уємо, уєте, док., перех., рідко. Скінчити, завершити курс навчання де-небудь (про всіх або багатьох). Ті, що поскінчували курс, були надзвичайно веселі та говорючі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах