послужливість

ПОСЛУ́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. послу́жливий.

Його.. тонке усміхнене обличчя виявляло послужливість (Добр., Очак. розмир, 1965, 7);

// Чемність, люб’язність.

Севочка самовіддано і мало не побожно всюди носив за нею чемоданчик. Усім така послужливість здавалась кумедною, але Севочка не звертав на те уваги (Собко, Стадіон, 1954, 150);

// Догідливість, запобігливість.

Опиняюся в номері і кілька хвилин відпочиваю і від спеки, і від якоїсь рабської послужливості служителів готелю (Минко, Намасте.., 1957, 15).

Значення в інших словниках

1. послужливість — послу́жливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. послужливість — -вості, ж. Властивість за знач. послужливий. || Чемність, люб'язність. || Догідливість, запобігливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. послужливість — ПОСЛУ́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. послу́жливий. Його .. тонке усміхнене обличчя виявляло послужливість (С. Добровольський); // Чемність, люб'язність. Севочка самовіддано і мало не побожно всюди носив за нею чемоданчик.  Словник української мови у 20 томах