послужливість
ПОСЛУ́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. послу́жливий.
Його .. тонке усміхнене обличчя виявляло послужливість (С. Добровольський);
// Чемність, люб'язність.
Севочка самовіддано і мало не побожно всюди носив за нею чемоданчик. Усім така послужливість здавалась кумедною, але Севочка не звертав на те уваги (В. Собко);
// Догідливість, запобігливість.
Опиняюся в номері і кілька хвилин відпочиваю і від спеки, і від якоїсь рабської послужливості служителів готелю (В. Минко).
Словник української мови (СУМ-20)