послужливість
ПОСЛУ́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. послу́жливий.
Його .. тонке усміхнене обличчя виявляло послужливість (С. Добровольський);
// Чемність, люб'язність.
Севочка самовіддано і мало не побожно всюди носив за нею чемоданчик. Усім така послужливість здавалась кумедною, але Севочка не звертав на те уваги (В. Собко);
// Догідливість, запобігливість.
Опиняюся в номері і кілька хвилин відпочиваю і від спеки, і від якоїсь рабської послужливості служителів готелю (В. Минко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послужливість — послу́жливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- послужливість — -вості, ж. Властивість за знач. послужливий. || Чемність, люб'язність. || Догідливість, запобігливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- послужливість — ПОСЛУ́ЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. послу́жливий. Його.. тонке усміхнене обличчя виявляло послужливість (Добр., Очак. розмир, 1965, 7); // Чемність, люб’язність. Севочка самовіддано і мало не побожно всюди носив за нею чемоданчик. Словник української мови в 11 томах