Словник української мови в 11 томах

посмиканий

ПОСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посми́кати.

*Образно. Нерви його розбилися вкрай, весь він був якийсь посмиканий, роздавлений (Хотк., І, 1966, 158).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. посмиканий — посми́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. посмиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до посмикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмиканий — ПОСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до посми́кати. * Образно. Нерви його розбилися вкрай, весь він був якийсь посмиканий, роздавлений (Г. Хоткевич); Зеленим гудинням стелилися огірки, де-не-де посмикані чиєюсь недбалою рукою (із журн.); // посми́кано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах