посмиканий

ПОСМИ́КАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до посми́кати.

* Образно. Нерви його розбилися вкрай, весь він був якийсь посмиканий, роздавлений (Г. Хоткевич);

Зеленим гудинням стелилися огірки, де-не-де посмикані чиєюсь недбалою рукою (із журн.);

// посми́кано, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. посмиканий — посми́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посмиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до посмикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посмиканий — ПОСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посми́кати. *Образно. Нерви його розбилися вкрай, весь він був якийсь посмиканий, роздавлений (Хотк., І, 1966, 158).  Словник української мови в 11 томах