посмикуватися
ПОСМИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Раз у раз смикатися, робити мимовільні різкі рухи.
Він, видно, збирався говорити спокійно, хоч обличчя його мінилося і посмикувалося (Вовчок, Вибр., 1937, 99);
Від пережитого страху у нього покруглішали очі і тихо посмикувалися вибілені тривогою губи (Тют., Вир, 1964, 189);
Його вузькі безбарвні вуста були напіввідкриті, тонкі ніздрі рівного довгого носа нервово посмикувались — видно, дихав і не міг надихатись цілющим кримським повітрям (Збан., Сеспель, 1961, 10).
Словник української мови (СУМ-11)