Словник української мови в 11 томах

посмирити

ПОСМИРИ́ТИ, смирю́, сми́риш, док., перех., розм. Зробити покірним, смирити кого-небудь (також багатьох).

Тут бачив хлопець, як інша весела дівчина і прудкая, що не посмирила її ані робота, ані труди, щиро співала й підтанцьовувала (Вовчок, І, 1955, 296).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. посмирити — посмири́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. посмирити — -смирю, -смириш, док., перех., розм. Зробити покірним, смирити кого-небудь (також багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмирити — ПОСМИРИ́ТИ, смирю́, сми́риш, док., кого, що, розм. Зробити покірним, смирити кого-небудь (також багатьох). Тут бачив хлопець, як інша весела дівчина і прудкая, що не посмирила її ані робота, ані труди, щиро співала й підтанцьовувала (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах