посмирнішати

ПОСМИРНІ́ШАТИ, аю, аєш, розм. Док. до смирні́шати.

Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали (Н.-Лев., IV, 1956, 290);

[Старшина:] От як завтра дамо хльосту, то посмирнішаєш, о, посмирнішаєш! (К.-Карий, І, 1960, 64);

— О! Зразу видно, що нашкодили [хлопці]. Посмирнішали, головані! (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 28);

Метушилися з дрючками люди, ганяючись за бугаєм.. — За губу хватай, за кільце! Відразу посмирнішає (Тют., Вир, 1964, 114).

Значення в інших словниках

1. посмирнішати — посмирні́шати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. посмирнішати — -аю, -аєш, розм. Док. до смирнішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посмирнішати — ПОСМИРНІ́ШАТИ, аю, аєш, розм. Док. до смирні́шати. Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали (І. Нечуй-Левицький); [Старшина:] От як завтра дамо хльосту, то посмирнішаєш, о, посмирнішаєш! (І. Карпенко-Карий); – О!...  Словник української мови у 20 томах
4. посмирнішати — Посмирнішати, -шаю, -єш гл. Присмирѣть. Зробиться сумною і на яку часину посмирнішає. Стор. МПр. 153.  Словник української мови Грінченка