посолонцювати
ПОСОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, док., перех., гідр. Збільшуючи в грунті вміст солей натрію, перетворювати на солонці.
Треба робити ропу й такою ропою посолонцювати дно ставка й береги, щоб вода трималася, як у купелі (Ю. Янов., Мир, 1956, 40).
ПОСОЛОНЦЮВА́ТИ², ю́ю, ю́єш, док., розм. З’їсти чого-небудь солоного, поласувати чимсь солоним.
Хоч посолонцювати оселедцем (Номис, 1864, № 12121);
Поцілувались [куми], випили усмак та огірками посолонцювали (Григ., Вибр., 1959, 376);
У клуночку був хліб і риба. Наготувала мабуть мати синкові посолонцювати (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 262).
Словник української мови (СУМ-11)