посолонцювати

ПОСОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, док., що, гідр.

Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, перетворювати на солонці.

Треба робити ропу й такою ропою посолонцювати дно ставка й береги, щоб вода трималася, як у купелі (Ю. Яновський).

ПОСОЛОНЦЮВА́ТИ², ю́ю, ю́єш, док., розм.

З'їсти чого-небудь солоного, поласувати чимсь солоним.

Хоч посолонцювати оселедцем (Номис);

Поцілувались [куми], випили усмак та огірками посолонцювали (Грицько Григоренко);

У клуночку був хліб і риба. Наготувала мабуть мати синкові посолонцювати (О. Донченко);

Піде, зніме [Коршак] кілька рибин-в'ялиць, що під хатою висять на жилці нанизані, принесе: – Бери, Андроне, посолонцюєм. (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. посолонцювати — посолонцюва́ти 1 дієслово доконаного виду перетворювати ґрунт на солонці посолонцюва́ти 2 дієслово доконаного виду з'їсти солоне розм.  Орфографічний словник української мови
2. посолонцювати — I -юю, -юєш, док., перех., гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, перетворювати на солонці. II -юю, -юєш, док., розм. З'їсти чого-небудь солоного, поласувати чимсь солоним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посолонцювати — ПОСОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, док., перех., гідр. Збільшуючи в грунті вміст солей натрію, перетворювати на солонці. Треба робити ропу й такою ропою посолонцювати дно ставка й береги, щоб вода трималася, як у купелі (Ю. Янов., Мир, 1956, 40).  Словник української мови в 11 томах
4. посолонцювати — Посолонцюва́ти, -цюю, -єш гл. Съѣсть соленаго. Хоч посолонцювати оселедцем. Ном. № 12121.  Словник української мови Грінченка