посольство
ПОСО́ЛЬСТВО, а, с.
1. Дипломатичне представництво однієї держави в іншій, очолюване послом, а також будинок, де розміщене таке представництво.
Келле, радця при посольстві,.. Вів дискусію зо мною (Л. Укр., IV, 1954, 185);
[Таня:] Я повторюю — дозвольте мені зв’язатися з посольством (Собко, П’єси, 1958, 112);
Повз посольство до палацу цілий день проїздили карети (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 283).
2. перен. Депутація, група осіб, уповноважених передати важливе доручення.
Це ж скільки літ у вирі невгамовнім Пройшло з тих пір, як тут, серед снігів, З Москви посольство їхало шановне у Переяслав — місто козаків? (Забашта, Вибр., 1958, 95);
// заст., ірон. Доручення, покладене на кого-небудь.
— Він прислав вас, а не кого іншого, бо ніхто вже в селі не важиться йти до мене з таким посольством (Март., Тв., 1954, 347).
Словник української мови (СУМ-11)