посольство

ПОСО́ЛЬСТВО, а, с.

1. Дипломатичне представництво однієї держави в іншій, очолюване послом, а також будинок, де розміщене таке представництво.

Келле, радця при посольстві,.. Вів дискусію зо мною (Л. Укр., IV, 1954, 185);

[Таня:] Я повторюю — дозвольте мені зв’язатися з посольством (Собко, П’єси, 1958, 112);

Повз посольство до палацу цілий день проїздили карети (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 283).

2. перен. Депутація, група осіб, уповноважених передати важливе доручення.

Це ж скільки літ у вирі невгамовнім Пройшло з тих пір, як тут, серед снігів, З Москви посольство їхало шановне у Переяслав — місто козаків? (Забашта, Вибр., 1958, 95);

// заст., ірон. Доручення, покладене на кого-небудь.

— Він прислав вас, а не кого іншого, бо ніхто вже в селі не важиться йти до мене з таким посольством (Март., Тв., 1954, 347).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посольство — Посо́льство: — доручення, обов'язок [5,7] Словник з творів Івана Франка
  2. посольство — посо́льство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. посольство — Місія, сов. повпредство <= повноважне представництво>, г. амбасада; (до кого) депутація. Словник синонімів Караванського
  4. посольство — -а, с. 1》 Дипломатичне представництво однієї держави в іншій, очолюване послом, а також будинок, де розміщене таке представництво. 2》 перен. Депутація, група осіб, уповноважених передати важливе доручення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посольство — ПОСО́ЛЬСТВО, а, с. 1. Дипломатичне представництво однієї держави в іншій, очолюване послом, а також будинок, де розміщене таке представництво. Келле, радця при посольстві, .. Словник української мови у 20 томах
  6. посольство — ПОСО́ЛЬСТВО (дипломатичне представництво однієї держави в іншій), АМБАСА́ДА. Повз посольство до палацу цілий день проїздили карети (Н. Рибак); Амбасада — представництво однієї держави на території іншої (І. Франко). Словник синонімів української мови
  7. посольство — Посо́льство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. посольство — рос. посольство 1. Очолюваний послом постійний орган зовнішніх зносин держави, що перебуває на території іншої держави. 2. Будинок, у якому перебувають і діють посол і персонал посольства. З. Тимчасова спеціальна місія на запрошення відповідної країни в особливо важливих випадках. Eкономічна енциклопедія
  9. посольство — Посольство, -ва с. Обязанности и достоинство депутата въ парламентѣ, сеймѣ. Желех. Словник української мови Грінченка