поспинатися
ПОСПИНА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., розм. Зіп’ястися, зіпнутися (про всіх або багатьох).
Василина й Марія поспинались рачки і насилу встали на ноги (Н.-Лев., II, 1956, 116);
Дівчата поспиналися аж на тин (Мирний, III, 1954, 40);
// Випростатися, виструнчитися.
На кладовищі діти пасли кіз і, загледівши чорну велику машину, зацікавлено поспинались на могилках, як живі стовпчики (Гончар, II, 1954, 180);
Жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку (Н.-Лев., II, 1956, 168).
Словник української мови (СУМ-11)