Словник української мови в 11 томах

посписуваний

ПОСПИ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поспи́сувати.

Своєю обізнаністю піп переміг старосту, бо витяг папірець, де були посписувані всі «єретики» (Юхвід, Оля, 1959, 277).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. посписуваний — поспи́суваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. посписуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до посписувати. || посписувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посписуваний — ПОСПИ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поспи́сувати. Своєю обізнаністю піп переміг старосту, бо витяг папірець, де були посписувані всі “єретики” (Л. Юхвід); // поспи́сувано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах